УНОРМОВУВАТИ

УНОРМОВУВАТИ (ВНОРМОВУВАТИ), ую, уєш, недок., УНОРМУВАТИ (ВНОРМУВАТИ), ую, уєш, док., перех. Визначати, запроваджувати норму в чому-небудь. Незаперечною заслугою О. Павловського в те, що він першим спробував обґрунтувати та практично застосувати фонетичні принципи українського правопису і взагалі унормувати українську літературну мову (Народна творчість та етнографія, 4, 1968, 67); — У суспільстві відбуваються такі неосяжно-великі процеси, людина поширила свої інтереси до грандіозного, людина виросла… а себе не опанувала, не внормувала, не освоїла… нутра (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 17).