УЧОРНІ́ЛИЙ (ВЧОРНІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до учорніти. Видно перший двір, Димар на хаті, з диму, певне, й сажі Увесь вчорнілий (Андрій Малишко, II, 1948, 27); Салоган переможним поглядом обводить засмаглих, вчорнілих дядьків (Михайло Стельмах, I, 1962, 563).
УЧОРНІЛИЙ
Тлумачення слова