ТУПОДУ́МНИЙ, а, е. Який повільно думає, змірковує, вирішує. Навіть туподумні царські цензори.. висловлювались, що Гоголь цим твором [«Мертві душі»], самою його темою повстає проти кріпосного права (Максим Рильський, III, 1955, 218).
ТУПОДУМНИЙ
Тлумачення слова