ТУ́Я, туї, жін. Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових. На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй (Нечуй-Левицький, V, 1966, 152); Туя дурманить своїм запахом, аж голова чуманіє (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 45).
ТУЯ
Тлумачення слова