ЦИ́ЦЯ, і, жін., розм. Те саме, що цицька. — Ти мене не вчи! — раптом скипів Оксен. — Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121). ♦ Жаба циці дасть див. жаба 1.