ЦИТА́ТНИК, а, чол., розм. Той, хто догматично використовує цитати. Старший лісничий усе ще посміхався. — Дивлюся на вас і думаю — дитя. Ви — дитя. Хто ж не знає цих цитат? Але життя і цитати — різні речі. У нас пройшла мода на цитатників (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 173).
ЦИТАТНИК
Тлумачення слова