ЦИКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Видавати характерні свистячі звуки, що нагадують звук «ц».
♦ Цикати крізь (через) зуби — плювати крізь зуби з характерним свистячим звуком. Вогнища потухли за стіною, лише вартові голосно позіхали та курили городняк, цикаючи через зуби (Юрій Яновський, I, 1958, 128).
2. на кого. Зупиняти кого-небудь або забороняти що-небудь окриком «цить», «цс»; погрозливо гримати.