ЦЕНТРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Дія за значенням централізувати. Бояри були проти державної централізації (Історія СРСР, I, 1956, 128); Партія і уряд здійснили важливі заходи посилення ролі союзних республік в керівництві господарським будівництвом, усуваючи надмірну централізацію і бюрократичні перекручення (Радянська Україна, 25.XI 1956, 2).
2. спец. Керування чим-небудь з єдиного центру. Диспетчерська централізація — система керування стрілками й світлофорами на залізничних станціях.