ЦЕМЕНТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., спец.
1. Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.).
2. Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами.
3. перен. Добиватися єдності; згуртовувати, зміцнювати кого-, що-небудь. Мостобудівники вважають, що найміцніша конструкція та, ферми якої скріплені, наче трикутник. Так от є такий трикутник і в армії: командир — замполіт — секретар партійної організації. Міцний сам по собі і такий, що цементує маси (Радянська Україна, 22.XI 1974, 4).