ЦЕМ’Я́НКА, и, жін., спец. Тонко розмелена або потовчена цегла, яка використовується як домішка до вапна. Стародавні майстри уміли поліпшувати якість вапняних розчинів, додаючи до них пісок, товчену цеглу (яка називалася цем’янкою) та інші речовини (Таємниці вапна, 1957, 11); Сивоок ніяк не міг позбутися жахного враження, ніби оті камені й плінфи, ніби ота рожева цем’янка, якою скріплювано стіни, — то частки його власного єства (Павло Загребельний, Диво, 1968, 664).
ЦЕМ’ЯНКА
Тлумачення слова