ЦЕГЛИ́ННЯ, я, сер., збірн., розм. Те саме, що цегла 1. Там [на заводі] кипить руда сувора, б’є міцне цеглиння поду, тут шумить бентежне море, зеленаву кида воду… (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 78);
// Побита цегла. Аж ось знову якась цікава з зелених ящірок.. виткнулась і, забачивши їх [хлопців], як попарена шмигонула в цеглиння (Панас Мирний, I, 1954, 256).
ЦЕГЛИННЯ
Тлумачення слова