ТРИМАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. за кого — що, кого, чого. Схопившись, учепившись за кого-, що-небудь, зберігати якесь положення; держатися. Великі каміння перетинали йому дорогу. Він їх обходив,.. спотикаючись на цупкому корінні, тримаючись за траву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 351); Донечка тримається за спідницю, син треться біля батька (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 328); Він стояв на високій вишці, тримаючись обома руками за поруччя (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 3); Агент сердечно вітається з Погибою і, мов легковажна дівчина, все тримається його рукава (Михайло Стельмах, II, 1962, 59);
// Притуливши руку до чогось або взявшись за щось рукою, залишати її в цьому положенні. Лані Солецька, постогнуючи і тримаючись за голову, сіла на невеличку канапку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 103); Бійці були знову в котельні. Намацали сходи і, тримаючись однією рукою за слизьку стіну, а другою за автомати, стали підійматися по сходах (Олесь Гончар, III, 1959, 256); Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села (Михайло Стельмах, I, 1962, 32); Пробираючись до каси у він міцно тримався рукою за кишеню, в якій були гроші (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52);
// перен. Спиратися в своїй діяльності на когось, на чиюсь підтримку. Скрізь гаряче [я] пропагандував [пропагував].. організувати своє життя сільського інтелігента-пролетаря: учителя, фельдшера, дяка, — тримаючись у той час обома руками за народ як за єдину нашу підтримку (Степан Васильченко, IV, 1960, 35);
// перен. Намагатися зберегти когось, щось для себе, утримати за собою. Сама орала й сіяла [Устина] ліпше за любого [будь-якого] господаря; трималася за хвостяку; яке не є, а своє тягло (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 11); * Образно. Між тим спека палила, як і раніше. Відкриті хліба, здається, з останніх сил трималися за життя (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 24).
♦ Зубами триматися див. зуб.
2. Бути укріпленим на чомусь; утримуватися на якійсь опорі або за допомогою чого-небудь. Поліз, намацав цеглину в стіні — слабо трималася. Положив у пазуху, поліз наверх (Гнат Хоткевич, I, 1966, 117); Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром, темно-буреє листя трималось, добре трималось, привикши до злих на світанку морозів (Павло Тичина, I, 1957, 240); У Хоми Білоконя на грудях вишито цілий город. На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону — тугим колесом (Олександр Довженко, I, 1958, 79); Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 62); * Образно. — Прямо не знаю, що вже робити з тим анархістом Мірошниченком! — Підрубує сук, на якому тримаємся ми! (Михайло Стельмах, II, 1962, 219);
// ким, чим, на кому — чому, перен. Існувати, жити, діяти завдяки комусь, чомусь. Здається, тільки тим і тримається Дорошенчиха на світі, що жде сина в гості (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 195); Передачі приносили дуже рідко. Милосердніші роздавали одержану паляницю на всіх — по шматочку. Тим і трималась душа в тілі (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 97); Послухати її, то могло скластися враження, ніби весь цех тримається на одному Борисі (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 174); — Та він же тільки на каші й тримається, бо вже кусати нічим (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 268); До війни тримався колгосп, і не погано тримався на тваринництві (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 14);
// Ґрунтуватися на чомусь. — Тепер, коли наука так швидко пішла вперед і довела закони, на яких тримається всесвіт, біблія — це просто збірник казок, розрахованих на старих дідів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 42).
♦ На чесному слові триматися див. чесний; Триматися на волосині (на волосинці) див. волосина, волосинка.
3. Мати, зберігати певне положення, рівновагу. З останніх сил тримався Яресько в сідлі. Нудотна гаряча втома розламувала тіло (Олесь Гончар, II, 1959, 130); Діти посиніли від холоду, очі зробилися скляними, тоненькі ручки не мали сили триматися на воді (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 404); Він ніколи не був військовим, але завжди ходив у напіввійськовому одязі, тримався рівно і молодо, не піддаючись першим атакам старості (Вадим Собко, Справа.., 1959, 23).
♦ Ледве (ледь) триматися на ногах див. нога; Триматися на ногах — мати змогу ходити. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 456).
4. перен. Поводити себе, діяти певним чином. А брати всюди і супроти всіх трималися з гідністю і тактовно (Іван Франко, VI, 1951, 201); Трималась вона так, наче хотіла займати як можна менше місця в світовім просторі, тільки вже на тому малесенькому місці мати певну повагу (Леся Українка, III, 1952, 543); Мовчав і поет, бо не знав, як триматись із своїм, мабуть, майбутнім командиром (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 85); Іван Ярош повільною ходою вийшов до стола. Тримається упевнено, навіть підкреслено упевнено (Андрій Головко, I, 1957, 400).
5. перен. Обороняючись, захищаючись, борючись, не відступати, не здаватися, міцно стояти. Твердо так трималось Місто гордеє, уперте (Леся Українка, I, 1951, 375); — Ці кравці молодці! — гукав хтось. — От тримаються, чортові рицарі нитки та голки! Третій тиждень страйкують, не поступаються нічим! (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 50); — Хлопці, тримайтеся, — звернувся командир до своїх бійців (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 79);
// Стримувати себе, кріпитися (морально й фізично). Лістровий тримався, щоб не показати свого хвилювання (Іван Ле, Історія.., 1947, 283); Старшина дивиться на носіїв і тримається зусиллям самої волі, щоб не схитнутись на ногах (Олесь Гончар, Новели, 1954, 21).
6. Знаходитися, перебувати де-небудь; займати якесь місце, положення. Вони обоє, Анатоль і Алла Михайлівна, тримались дуже близько один до одного, він притискав до себе ліктем її руку, а вона черкалась капелюшиком об його жокейську шапку (Леся Українка, III, 1952, 609); Вони [коні] люто рвалися, ставали дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 320); * Образно. О, ці десять днів… Скільки передумано! Уже так болить голова, що й думки не тримаються в ній (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 115);
// перев. кого, чого. Не покидати кого-, чого-небудь, перебувати біля когось, десь. Все залишилось, як було. Так само Палагна не трималася хати, так само марнів Іван (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); Баби хотіли переконатися, чи попадя молода, чи файна, отже, чи є надія, що піп буде триматися жінки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 7).
♦ Триматися за спідницю див. спідниця; Триматися купи див. купа; Триматися, як сліпий плота (ціпка) див. сліпий.
7. перев. чого. Дотримуватись певного напрямку або орієнтирів у русі. Аул ішов диким степом навпростець, не тримаючись ані річок, ані караванних шляхів і навіть колодязів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 40); Черниш, стоячи за гребенем, спираючись коліньми в брилу, — тягнув обережно канат. Зрідка він кидав униз короткі поради — лівіше чи правіше триматись, де краще ступати (Олесь Гончар, III, 1959, 102); Парубок схоплюється на ноги, і вони рушають лугом, тримаючись обіч густого жита (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 114);
// кого, чого. Перебувати поблизу когось, чогось або де-небудь; іти поруч, слідом, не відстаючи. — Ну, добре. Ви вже тільки заждіть, поки я зроблю покупки… — І я з вами піду… я вже буду триматися вас, як сліпий плота, а то знов загублю де… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 380); Вустимко якусь мить вагається — тікати від матері чи триматися її (Іван Багмут, Опов., 1959, 13); Ми не лісники, щоб своєї ділянки триматись (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 56).
♦ Триматися курсу — керуватися в своїй діяльності певними ідейними настановами. Театр ім. Т. Г. Шевченка тримається курсу на сучасність (Літературна Україна, 6.XI 1970, 2); Триматися нейтралітету — не втручатися в чужі справи, в суперечку тощо. Родинні чвари не дають спокійно дихнути. Сестра Надя проти відвідин дядька Прокопія. Бабуся і мамуся — за. Батько тримався нейтралітету (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 142); Триматися осторонь див. осторонь; Триматися свого див. свій; Триматися свого берега — те саме, що Держатися свого берега (див. держатися); Триматися середини див. середина.
8. чого, перен. Чинити, діяти згідно з чим-небудь. На бога покладайся, а розуму тримайся (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 216); Триматися канонів, як сліпий ціпка, теж не слід, бо тоді ніколи не виростеш з школярських штанців (Павло Загребельний, День.., 1964, 231);
// Зберігати постійність у переконаннях, почуттях, учинках, діях і т. ін. Натурально, вони [мужики] мають право на землю, він завжди тримався такої думки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 392); Друга частина [страйкарів] цупко трималась свого: почали, мовляв, так кінчаймо, доводьмо до ладу (Андрій Головко, II, 1957, 238); — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляр ом — теж. Приставай до якогось берега (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 57).
9. Утримуватися, зберігатися. Дух кінського гною і свіжих яблук міцно тримався в повітрі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 82); А надвечір між тополями, де затінок тримається цілий день і степова трава хвилястими рунами лежить по землі, стоять столи на честь льотчика, а за столами сидять чабани (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 10); Температура в корнюрах тримається та, яку він визначив: кочегари пообіцяли «не підкачати» (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 78);
// розм. Залишатися в доброму стані, не псуватися. [Кіндрат:] Вранці заморозок був. [Ольга:] Да. А жоржини ще тримаються. Дивись, які вони пишні в цьому році (Олександр Корнійчук, II, 1955, 166); Взуття ще тримається; Яблука в льохові тримались до літа.
♦ Ледве триматися — про щось нетривке, старе, спрацьоване. Там, де ще стіни стояли [після землетрусу], вони ледве тримались, і крізь широкі шпари синіло небо (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402); Сніг, що повільно нагромаджується на крутих схилах, ледве тримається (Фізична географія, 5, 1956, 115); Ледве триматися купи дме. купа.
10. Пас. до тримати 1—10. За містом уже посувавсь пригород аж до узбіччя: з двох боків його огортало провалля, з третього — вали, а з четвертого — великий ставок, який набравсь з річки Бушки й тримавсь кам’яною загатою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4); Розчинились клітки — щоб не тільки людям свято — звірів і птиць було випущено на волю. Як із Нойового ковчега, висипало все, що досі трималося по клітках (Олесь Гончар, II, 1959, 31).