ТРЕМТІ́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням тремтіти 1—3. Раїса ще не зовсім одійшла після грози: це було помітно з легкого тремтіння руки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 318); Його широка й густа борода тряслася від нервового тремтіння щелепів (Іван Ле, Наливайко, 1957, 37); Справді, після того, як верстат було закріплено на міцному фундаменті, тремтіння припинилось (Олесь Донченко, VI, 1957, 344); Гвинтівка непорушно застигла в руках, і око не могло вловити найменшого тремтіння мушки (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34); Сузір’я ліхтарів на вулиці нагадало тремтіння ракет над фронтом (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 42); В його металевому голосі почулося ледь вловиме тремтіння (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 139); В думці її [книгу] розгортаю: тремтіння пронизує тіло (Микола Зеров, Вибр., 1966, 378); Борджомела, Борджомела, Наче дівчина весела, ..І хлюпочеш, і смієшся, Та сльозами дрібно ллєшся, Вся в тремтінні, у тривозі, Мов стомившись у дорозі (Любов Забашта, Вибр., 1958, 70).
Тремтіння проймав (проймало, пройняло) див. проймати.
2. Посилене биття серця, прискорене пульсування крові, спричинені хвилюванням, переживанням; схвильований стан. [Мартіан:] Я хтів би знов побачити те світло, що сяло у твоїх дитячих очах, почути теє радісне тремтіння, що й я від тебе переймав тоді, як ти сиділа на руках у мене (Леся Українка, III, 1952, 280); Сонячний погляд очей — чорних, променистих, гарячих і… загадкових. Той погляд кличе, таємне тремтіння вливає у серце (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 45); З тремтінням Тарас доторкнувся до поручнів на сходах… Тут, по цих сходах, ступав сам Пушкін (Леонід Смілянський, Крила, 1954, 99).