ТРАВИТИ 1, травлю, травиш, недок., перех., спец. Обробляти поверхню металу, скла тощо розчином кислот або іншими спеціальними сполуками. В цеху, де травили дріт, він домігся, щоб зробили вентиляцію (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 320);
// Витравлювати (у 4 знач.).
ТРАВИТИ 2, травлю, травиш, недок., перех. Засвоювати в процесі травлення; перетравлювати. Нічого її не болить, їсть добре, спить добре, травить добре, а все-таки чує в кождій хвилі, що нерви її «страшно напружені» (Іван Франко, II, 1950, 375); Він травить їжу, бо цього вимагає шлунок і занадто запопадлива мати (Яків Качура, II, 1958, 297); * Образно. Іскія у спокої травила свою вечерю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 296).
ТРАВИТИ 3, травлю, травиш, недок., перех., мор. Потроху відпускати, послаблюючи натягання канату, снасті тощо. Доки травили причалок, доки спускали сходні,.. ми мали досить часу, щоб спокійно дійти до берега (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 79).