ТОРЦЮВА́ТИ, юю, юєш, недок., перех., спец.
1. Обробляти торці (в 1 знач.). Ролики для транспортерів раніше виготовлялися так: газозварники різали труби на частини, токарі торцювали крайки до необхідних розмірів (Робітнича газета, 26.II 1963, 2).
2. Покривати торцями (у 3 знач.). Торцювати бруківку.