ТХІР, тхора, чол. Хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 56); З затишного дупла вислизнув на полювання тхір (Олесь Донченко, II, 1956, 7); * У порівняннях. Йонька швидко повернув сухе і хиже, як у роздратованого тхора, обличчя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 255).
ТХІР
Тлумачення слова