ТІСНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.). — Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 378); Лице схудло, а в чорних очах залягла печаль, хоч мати й сміялась заклопотано, стягуючи з сина тіснуватий кожушок (Петро Колесник, Терен.., 1959, 20); Морщачись, Погиба скидав з правої ноги тіснуватий чобіт (Михайло Стельмах, II, 1962, 63).
ТІСНУВАТИЙ
Тлумачення слова