ТЕРНО́СЛИ́В, а, чол.
1. Плодове дерево або кущ, що б природним гібридом терну та сливи. У результаті [схрещування терну зі сливою] вивів [І. В. Мічурін] для Середньої Росії сорти: Терен солодкий, Терен десертний і Ренклод терновий.. У природі є ще й інший морозостійкий вид — родич сливи — тернослив (Юним мічурінцям.., 1955, 35); В першій декаді травня тут [на Дніпропетровщині] зацвітають барвінок, грицики, черешні, вишня, груша, тернослив (Літературна Україна, 15.VIII 1969, 4).
2. Солодкий темно-синій плід цього дерева або куща. * У порівняннях. Він вибрав кілька пригорщів самих достиглих веприн, великих, як терносливи (Іван Франко, V, 1951, 342).