ТЕЛЬБУШИ́ТИ, шу, шиш, недок., перех., розм. Виймати внутрішні органи вбитої тварини. Орися хутенько присіла до ночов із водою і заходилася тельбушити рибу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 511); Одна господарка несподівано знайшла у шлунку гуски, яку вона тельбушила, кілька шматочків золота (Наука і життя, 1, 1966, 9).
ТЕЛЬБУШИТИ
Тлумачення слова