ТЕЛЕФОНУВАТИ, ую, уєш, недок. і док.
1. Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата. Дивуючися, хто ж це може тут їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Юрій Смолич, I, 1958, 84); — Мушу бути в канцелярії, ану ж хтось телефонуватиме (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 351).
2. Повідомляти про що-небудь по телефону. Телефоную в Москву. — Синку, море підходить до груші (Олександр Довженко, III, 1960, 509).