СТВЕ́РДЖУВАЛЬНИЙ, а, е.
1. Який виражає підтвердження чого-небудь. У соціалістичному реалізмі, як і в критичному, існує як стверджувальна, так і критична функція (Історія української літератури, II, 1956, 25).
2. грам. Який містить у собі ствердження або стверджує що-небудь. До стверджувальних належать частки так, еге, еге ж, атож, аякже, авжеж. Усі вони служать вказівкою на те, що сказане повністю відповідає дійсності (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 504).