СТІННИ́Й, а, е.
1. Прикм. до стіна 1—3. Стінна кладка.
2. Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні. Стінний годинник цокав десь в кімнаті (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 11); Сама неписьменна, мати відчувала на собі, як-то важко будувати життя сім’ї, уміючи ледве по складах вичитати назву дня на стінному календарі (Іван Ле, Право.., 1957, 15); В далекому кутку ліворуч блимав стінний ліхтар (Степан Тудор, Вибр., 1949, 289);
// Зроблений, влаштований у стіні. Стінна ніша.
Стінна газета див. газета; Стінна преса — рукописні або машинописні газети, монтажі, бойові листки і т. ін., що вивішуються на стіні тільки в своїй установі, на своєму підприємстві тощо. Я не проти, що вона, Та статейка, скромна. Але ж преса то стінна, — Ну, а де ж районна? (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 194).