СПУСКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., СПУСТИТИСЯ, спущуся, спустишся, док.
1. Переміщатися зверху вниз; опускатися. Надходив вечір. Сонце вже спускалося низько за лісом (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 386); Місяць зовсім спустився над гору (Панас Мирний, III, 1954, 44); Хмари спустилися на землю… (Гнат Хоткевич, II, 1966, 123); Воротар не квапився, довго щось відкручував, і нарешті міст спустився на своє місце (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286);
// Різко опускаючись, ударяти. Лапа [ведмедя] ще раз спустилась на бідолашного зоолога (Микола Трублаїні, I, 1955, 175);
// Злазити звідкись (з печі, дерева і т. ін.). Катря підвелася, встала й почала спускатися з печі на піл, з полу додолу (Панас Мирний, IV, 1955, 298); Ганя з Юрчиком швидко спускаються з бука (Платон Воронько, Казка.., 1957, 37);
// Сходити, з’їжджати вниз (з гори, крутого горба і т. ін.). Щоб доїхати до якого близького.. пункту, треба було без кінця спускатись в долину, здійматись на гору (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 252); Кавалькада повільно спустилася до переправи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 5); Кам’янистою стежиною брати спустилися в яр (Михайло Стельмах, II, 1962, 155); * Образно. Мир і спокій стелилися селом, спускаючися з гір в невидимих колісницях (Гнат Хоткевич, II, 1966, 108);
// Іти вниз сходами. Вона бачила, як Святослав спускався сходами з ґанку (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 247); Спустившись у підвальне приміщення,.. Ігор раптом спинився: з-під сходів ледве помітним струмком ішов дим (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 16);
// Сідати або лягати на що-небудь (про людину). Лелія тихо спускається додолу біля якоїсь маленької, низенької, похилої хатинки (Леся Українка, III, 1952, 492); Балабуха несміливо спустився на стілець (Нечуй-Левицький, III, 1956, 43);
// Опускатися кудись, усередину чогось. Відро спускалось на коромислі в криницю, а Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 304); Збираються чабани, обв’язуються вірьовками.. і по черзі спускаються у вогку колодязну глибінь, щоб вибирати звідти різну нечисть, мул, залізяччя… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 53); Через двадцять п’ять хвилин після того, як з’явилася вода, у шахту спустилася перша рятувальна команда (Микола Трублаїні, III, 1956, 354); * Образно. Кожне судило [Марину] по-своєму.. Ніхто не йшов далі, ніхто не спускався глибше у людську душу (Панас Мирний, III, 1954, 232);
// Занурюватися в рідину. Готувалися [водолази] знову спуститись під воду (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 303);
// Переміщатися вниз незакріпленим кінцем, краєм, закриваючи щось (про штору, завісу і т. ін.). Заслона помалу спускається (Панас Мирний, V, 1955, 108); Завіса спускається під час співання першого куплета пісні «Ой, місяцю, місяченьку» (Леся Українка, II, 1951, 27);
// Знижуючись, сідати, приземлятися (про птаха, комаху, літальний апарат і т. ін.). Ворон спускається все нижче та нижче (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 221); Птахи, обважнілі за літо, спускаються тут цілими табунами, щоб перед відлітом у вирій перепочити на плавневих далеких від гулу війни озерах (Олесь Гончар, II, 1959, 372); На квітки Росяні, свіжі спустилась [бджілка] (Іван Манжура, Тв., 1955, 50); Найнеймовір ніші чутки гасали по селах та хуторах: німці спустилися на парашутах і палять хліба (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 300);
// Зменшувати висоту польоту. Макуха попросив льотчика спуститися нижче (Юрій Бедзик. Полки.., 1959, 118).
♦ Спускатися на дно див. дно; Спускатися (спуститися) з очей див. око 1.
2. Розважаючись, з’їжджати з гірки (на санках). На стрімких берегах Уралу, завалених пухким глибоким снігом, дітлахи й молодь спускалися з гірок на санчатах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 464); — Ух! — голосно крикнула вона й зашуміла з санчатами з гірки.. Грицька поривало й собі спуститися (Степан Васильченко, I, 1959, 160); * Образно. Біла пустеля мовчить. Місяць на ясенових санчатах спускається з горбів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 526).
3. перен. Опускатися до рівня кого-, чого-небудь. Там, де треба було, Левко спускався до самих низів,.. заглиблювався в їх життя, щоб потім спритно показати себе не тільки знавцем селянства, а й «поборником» правди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 60); — Ви отак легкомисно хочете покинути своє місце, свій стан, своє ім’я і спуститися до хлопського стану? (Іван Франко, VIII, 1952, 59);
// Удостоювати своєю увагою, присутністю і т. ін. того, кого вважають нижчим (за походженням, становищем тощо). За словами матері, вона така бундючна, гордовито-недосяжна і раптом спустилася.. до відвідання убогої квартири вдови лісоруба (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 94);
// Робити щось, принижуючи свою гідність. Всі безглузді обвинувачення, видумані, аби нацькувати на мене юрбу, ганебно розбились самі, і я навіть не потребував спускатись до того, щоб відповідати на них (Леся Українка, IV, 1954, 132).
4. перен. Наставати (про вечір, ніч і т. ін.). Спускався потиху вечір. Зникали жовті й рожеві хмари (Гнат Хоткевич, I, 1966, 87); Спустилася ніч. Одкотився десь бій… (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 19);
// Охоплювати, окутувати собою що-небудь (про морок, туман і т. ін.). Темний морок спустився на землю (Панас Мирний, I, 1949, 286).
Присмерк спускається (спускався); Присмерки спускаються (спускалися) див. присмерк.
5. Висіти, тримаючись на чому-небудь одним кінцем, краєм; звисати. З високої конторки спускався до самого помосту жовтогарячий ситець з чорними смужками та червоними букетами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 44);
// Звішуватися (про косу, гілля і т. ін.). Товсті, як рука, спускалися вони [коси] по плечах (Панас Мирний, III, 1954, 178);
// Насуватися на що-небудь, закриваючи собою. Густий серпанок, спускаючись трохи не до долу, закрив її повний стан (Нечуй-Левицький, I, 1956, 144); Сіла [Катерина] на постелі. Як була, в розідраній сорочці, півгола; волосся спустилося на лице (Гнат Хоткевич, II, 1966, 255);
// Сповзати, зсуватися з чогось. Натягла [Порицька] на себе шаль, що спустилась була з плеч [плечей] (Леся Українка, III, 1952, 747);
// Обвисати, слабнучи (про руку). Рука спускається слаба (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 50); Вона йшла вулицею, опустивши голову, забувши розкрити парасольку, що тримала в правій руці, друга вільна рука спускалась безвладно (Леся Українка, III, 1952, 612).
6. тільки недок., тільки 3 ос. Ставати нижчим, зменшуватися за висотою порівняно з чим-небудь; знижуватися. Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо (Олекса Стороженко, I, 1957, 398); На південному заході гори виступами спускаються до великої плоскої Закарпатської низовини, де розташована долина Тиси (Наука і життя, 11, 1963, 28);
// Іти, пролягати згори вниз, розташовуватися полого. Од палацу до самої води спускаються білі мраморні [мармурові] східці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290); Дорога то спускалась униз, то знов підіймалась угору (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 103); За лісом широкі поля поволі й лагідно спускалися вниз (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Окопи проходили через город, який спускався до зелених луків (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 55).
7. Плисти за течією річки. Коли я вперше, янтарного літнього ранку, спускався пароплавом через дніпрогесівські шлюзи — мені захопило дух від величного краєвиду (Максим Рильський, III, 1956, 27); Спускались [заробітчани] дубами та заробітчанськими чайками через вируючі грізні пороги по Дніпру, а найбільше — вивіреним способом — пішки (Олесь Гончар, I, 1959, 4).
8. на кого — що, перен., розм. Довіряти кому-небудь, покладатися на когось, щось. — Я все у вечір [увечері] ходжу до стайні та заглядаю всюди; не спускаюся ні в чім на нього (Ольга Кобилянська, II, 1956, 102); [Хуса:] Вона тепера моїй матусі дещо помагає: — старенька вже не здужає ходити, а на рабинь спуститися не можна у догляді за матір’ю (Леся Українка, III, 1952, 175);
// Сподіватися, розраховувати на що-небудь. — Куме Яцю, не маєте ви й досі чого нарікати на свою долю, а на панську поміч не спускайтеся! (Іван Франко, II, 1950, 132); Хоч ніколи не спускалася [Катруся] на чужу ласку,.. та все-таки надіялася, що, може, й її пани чимось порятують (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145).
9. тільки док., перен., рідко. Спіткати кого-небудь; випасти на чиюсь долю. Спустилося на Солоху разом дві біди, одна за другою (Панас Мирний, I, 1954, 50); — Не радій, пане. Ще прийде час, і кара спуститься на тебе! (Михайло Стельмах, I, 1962, 431).
10. с. г. Те саме, що злучатися 2. Барани спускаються з вівцями (Словник Грінченка).
11. тільки недок. Пас. до спускати. Тут собаки увечері спускаються з цепів і я боюсь вийти за двері (Леся Українка, V, 1956, 15); На зиму вода із ставів щороку спускається, і ґрунт ложа проморожується, що теж сприяє його мінералізації та оздоровленню (Наука і життя, 10, 1956, 23).