СПРИЯТИ, яю, яєш, недок.
1. Позитивно впливати на що-небудь. Кожна комісія сприяє й допомагає в роботі тієї галузі, яку їй доручено вести (Остап Вишня, День.., 1950, 69); Гарячі літні дні перед новим урожаєм.. сприяли швидкому дозріванню південних фруктів (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 79);
// Створювати відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чого-небудь. Викриттю незаконних методів Кошубського сприяли й колгоспники з сусід них сіл (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 197); Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17);
// Подавати допомогу в чому-небудь. Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата. І Хаєцький, невпинно зростаючи сам, водночас сприяв і майорові в його роботі (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Бойовим діям військ Радянської Армії сприяв могутній партизанський рух, який розгорнувся на окупованій ворогом території (Комуніст України, 6, 1961, 44);
// Бути причиною або наслідком виникнення, існування і т. ін. чого-небудь. Швидкому зростанню міського населення України в цілому сприяв прихід робітників у міста для роботи в промисловості (Народна творчість та етнографія, 3, 1964, 26); Алкоголь сприяє загостренню старих хвороб і є іноді джерелом багатьох нових захворювань організму (Наука і життя, 10, 1958, 31);
// Створювати, викликати бажання виконувати яку-небудь дію. Шановний Друже! .. Не раз хотіла раніше писати,.. обставини не сприяли відновленню перерваного листування (Леся Українка, V, 1956, 242); Побачивши суворе обличчя Ширяєва, яке ніяк не сприяло люб’язній розмові, Іван Сошенко раптом зробив найприємнішу усмішку (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 98).
♦ Словом і ділом сприяти див. слово.
2. Потурати кому-небудь. — Старий голова розпустив село, а найбільше сприяв парубоцтву та дівоцтву (Нечуй-Левицький, III, 1956, 353).