СПОЛОВИ́НИ, присл. На половинних засадах, навпіл з ким-небудь. Позичте глини споловини (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 311); Знову подав голос хазяїн, якому Наталчина земля, видно, не давала спокою. — А може, зі мною в супрягу? Споловини, га? Чи таки й справді собі десь уже на стороні сівача напримітила [примітила]? (Олесь Гончар, II, 1959, 219).
СПОЛОВИНИ
Тлумачення слова