СПОЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., СПОЇТИ, спою, споїш, док., перех. Даючи багато спиртного, доводити кого-небудь до сп’яніння. — Є там [у селі] така п’явка, що споює людей, а потім забирає за горілку киптарі [кептарі] (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 223); — Можеш сам пити, але моїх квартирантів не споюй, — сердито метала колючі іскри на Затонова Пилипівна (Михайло Чабанівський, За півгодини.., 1963, 28).
СПОЮВАТИ 2, юю, юєш, недок., СПОЇТИ, спою, споїш, док., перех. Приганяти, скріплювати що-небудь (у столярній роботі).