СПАННЯ

СПАННЯ́, я, сер. Дія і стан за знач. спати. Позабирали їх [дітей] до покоїв. З того часу не було.. спокійного спання Олесі (Марко Вовчок, I, 1955, 28); Дітворі встановлено додаткову годину для спання (Олесь Донченко, I, 1956, 50); — Вставай, вставай, дитя, не будь вередою. За спання не купиш коня (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 140).
 На спання збирається (збиралося) кому, безос. — комусь хочеться (хотілося) спати. Як тільки її [вечерю] доконав, у той же раз вбиралось йому на спання (Лесь Мартович, Тв., 1954, 240); Нема спання кому, чому — не спиться кому-небудь. Ой у полі конопельки вже зазеленіли. Карим очам спання нема, ніженьки зомліли (Коломийки, 1969, 78).