СОРОКОВИ́НИ, вин, мн. Сороковий день після чиєї-небудь смерті; поминки в цей день. — От вийдуть сороковини, то й щасти, боже, Харитонові й одружитись і висвятитись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 10); — Нема вже, діду, Михайла Михайловича й на світі: позавчора сороковини справляли (Любов Яновська, I, 1959, 362); Минуть сороковини, він знову сюди принесе і полотно, і теплу, мов живу душу, хлібину (Михайло Стельмах, I, 1962, 183).
СОРОКОВИНИ
Тлумачення слова