СОЛОДИТИ, джу, диш, недок., перех. і без додатка.
1. Робити солодким або солодшим, додаючи цукру, меду, варення і т. ін. «Скільки цукру?» — Скажуть діти, Коли будуть солодити Кашу на столі (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 47).
2. спец. Пророщувати зерно на солод; перетворювати в солод. Солодити ячмінь.
3. перен. Давати насолоду. Буржуа і кардинал Справляють свій останній бал.. Сплелися всі, хто кат свободі, Кому вино солодить шлунок, Хто хоче на чужий рахунок Ходити в злоті, у шовках… (Володимир Сосюра, I, 1957, 461).
♦ Солодити душу чию, кому — утішати кого-небудь. Він став солодити свою душу гульнею та горілкою… (Панас Мирний, II, 1954, 291).
4. перен. Робити легшим, приємнішим; скрашувати. — Вони [твори Гавлічка] так легко підходять і під наші народні мелодії,.. вони солодили мені не одну гірку хвилю в житті, додавали мені сили і сміливості не в одній тяжкій пригоді (Вітчизна, 5, 1956, 143).