СЛАВОСЛІ́В’Я, СЛАВОСЛО́В’Я, я, сер. Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін. Всі, хто сидів ближче до князя, підхоплювали славослов’я, один поперед одного прагнули.. проголосити здравицю на його честь (Павло Загребельний, Диво, 1968, 549);
// Надмірне вихваляння кого-, чого-небудь. Якщо рецензенти ухилятимуться від об’єктивних оцінок.., тоді наша критика перетвориться в нікому не потрібне славослів’я (Літературна Україна, 19.I 1965, 3); — Слово честі, втечу зараз звідси, коли він не перерве цього потоку славослов’я (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 74).
СЛАВОСЛІВ’Я
Тлумачення слова