СКОВУВАТИСЯ, ується, недок., СКУВАТИСЯ, скується, док.
1. З’єднуватися куванням.
2. перен. Створюватися, організовуватися. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 99); Чулось, мабуть, йому, що через мене може скуватися лад у сім’ї (Степан Васильченко, I, 1959, 254); Тут в ім’я влади Рад скувалися ряди В Червонім Арсеналі (Максим Рильський, II, 1960, 40).
3. перен. Вкриватися льодом (про річку, озеро і т. ін.). — Що, як наступлять знову морози, скується ставок льодом? (Любов Яновська, I, 1959, 409).