СКО́ЙКА, и, жін.
1. Стулка черепашки двостулкових молюсків.
2. Двостулковий молюск, черепашка якого вкрита перламутром і використовується для виготовлення ґудзиків, прикрас і т. ін. Діти шукають скойок в ріні та сухого баговиння на паливо (Леся Українка, II, 1951, 129); Губки — мирні істоти. Вони дають притулок багатьом мешканцям морського дна — скойкам, крабам, червам, рибам (Наука і життя, 9, 1973, 26).
Перлова скойка — молюск, у захисному покритті якого утворюється перлина; перлівниця. У басейні річки Опала міські жителі знайшли велику колонію найцінніших прісноводних перлових скойок. Колонія простяглася на чотири кілометри (Вечірній Київ, 15.IV 1968, 4); * У порівняннях. Характер мав Іван — мов скойка та перлова, Що розкривається лише вряди-годи (Максим Рильський, Поеми, 1957, 209).