СКЛЯНИ́Й, а, е.
1. Прикм. до скло. Скляна маса;
// Стос. до виробництва скла і виробів із нього. Особливого розквіту виробництво художніх виробів із скла набуло на Україні у XVI—XVIII століттях. В місцевостях, де було вдосталь сировини, будувалися скляні гути (Наука і життя, 11, 1964, 34); Скляне виробництво України за роки Радянської влади перетворилось у високо механізовану самостійну галузь народного господарства (Нариси з історії українського.. мистецтва, 1969, 130).
2. Зробл. із скла. Молодиці та дівчата товпились коло рундуків, де блищали.. разки усякого скляного намиста (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 326); Невдовзі він знову з’явився в дверях із скляною банкою законсервованих фруктів (Олесь Гончар, III, 1959, 160); Крізь сльози помічає [Тимофій], що на його сорочці.. залишився лише один скляний ґудзик (Михайло Стельмах, II, 1962, 207); * У порівняннях. Широко одкриті жахом очі заблищали, як скляні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 26);
// Зі вставленим склом, стеклами; засклений. У покою, що виходив до ґанку, крізь скляні двері видно було світло (Іван Франко, VII, 1951, 261); Входить Кречет — він у білому халаті, підходить до скляної шафи, гримить хірургічними інструментами (Олександр Корнійчук, I, 1955, 94); Білі будиночки з скляними галерейками тонули в садках (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 144);
// Зробл. із штучного волокна, яке виготовляють із розплавленого скла. Скляні тканини застосовуються в кабельній промисловості як ізоляція (Радянська Україна, 3.IV 1962, 3); Тріщить під ногами серед іржі щось біле, блискуче. — Дивись, Віталику, — кидається на блискітки Тоня, — скляна вовна якась! — Не вовна це. — А що? — Скловата… Ізоляційний матеріал (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 237).
▲ Скляний папір — папір з нанесеним на нього шаром молотого скла, який використовують для шліфування або полірування різних виробів. Шорстку поверхню колектора шліфують також скляним папером, закріпивши його на дерев’яній колодці (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 213).
3. перен. Власт. склу, подібний до скла (блиском, прозорістю, дзвоном і т. ін.). Від стола президії почувся скляний дзвін ударів олівця по карафці (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 320); По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 337); Скляні бризки, як пишні тисячосвічкові люстри, висіли над водопадами (Олесь Донченко, III, 1956, 505); В лісах стояв скляний дзвін — то на стовбурах лопалася льодяна кориця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 460).
4. перен. Нерухомий, застиглий (про очі, погляд). А тая жінка в фіалковій сукні, — Недбало вбрана, груди впалі, погляд Скляний, безтямний!.. — Ох, жінка та була колись вродлива..! (Леся Українка, IV, 1954, 117); Женя довго нічого не говорила, лише дивилася на Тамару скляними очима (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 58).
♦ Жити (прожити, перебувати і т. ін.), як (наче, мов і т. ін.) під скляним ковпаком див. ковпак; Молитися скляному богові — любити горілку, пиячити. Підріс [бурсак] — давай молитися скляному богові… (Панас Мирний, II, 1954, 262); Не скляний — уживається як прохання до кого-небудь не затуляти світло або не заважати дивитися на що-небудь. — Світло, світло відзастуй [не заступай], — наказав мені хтось хриплим, простудженим голосом. — .. Ти ж не скляний, хлопче? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 53); Скляний бог — горілка. Кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Юрій Яновський, V, 1959, 140).