СКАНДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Чітко вимовляти наголошений склад у кожній стопі вірша. Колись… давно.. оцим напівантичним краєм у сяйві ранку йшов ще юний грецький віршник. На море дивлячись, він скандував напам’ять свого Гомера (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 47);
// Чітко і голосно вимовляти слова, поділяючи їх на склади. — Я Крейсер, я Крейсер, як мене чути? Як мене чути? — скандував біля рації Саша Сіверцев (Олесь Гончар, III, 1959, 156).
СКАНДУВАТИ
Тлумачення слова