СІВАЛКА

СІВА́ЛКА, и, жін. Сільськогосподарська машина для висіву насіння сільськогосподарських культур, кормових трав, деревних рослин, а також для внесення добрив у ґрунт. Від хати подовшали тіні, Рілля розляглась, аж синів… Добірного жита насіння Сівалка невтомная сів (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 109); — Було в нас чотири кінних сівалки, і поклали кожній засівати на день чотири гектари (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 106); У 90-х роках минулого століття на межиріччі [Орелі й Самари] з’явилися кінні розкидні, а в 900-х роках — рядкові сошникові сівалки (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 38); — Не бійся, Іване, не підведу, — і правує [Петрусь] трактора, як по шнуру веде три широкорядні сівалки (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 60); Сухі мінеральні добрива зручно розкидати туковою сівалкою (Колгоспник України, 4, 1957, 35); Для механізованого висіву жолудів застосовується гніздова сівалка (Механізація і електрифікація.., 1953, 282).
 Ходити за сівалкою див. ходити.
▲ Квадратно-гніздова сівалка див. квадратно-гніздовий; Рядкова сівалка див. рядковий.