ШИНКА́Р, я, чол., заст. Власник шинку або продавець у ньому. Мина крикнув на шинкаря. Шинкар виніс пляшку горілки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 124); Що робити з шинкарями і мірошниками — на тому світі й досі не знають, бо шинкарі всього не доливають, а мірошники завжди беруть зайвину мірчука (Михайло Стельмах, I, 1962, 146); * Образно. Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли (Тарас Шевченко, II, 1963, 383).
ШИНКАР
Тлумачення слова