ШТИБЛЕ́ТИ, ет, мн. (одн. штиблета, и, жін.).
1. Чоловічі черевики перев. на шнурках. Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги, узуті в шкіряні штиблети з масивними золотими пряжками (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 5); Дмитрій Іванович став зовсім іншим, ніж був. Почав одягатися: придбав добрі жовті штиблети, шовкову сорочку, пошив красиву піджачну пару (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 71).
2. заст. Гетри на застібках.