ШТАНИ́НА, и, жін., розм. Частина штанів, яка надягається на одну ногу; холоша. Завивав пронизливий вітер, лягав на посинілі стегна, влітав і вилітав у дірки Василевої штанини (Григорій Епік, Тв., 1958, 363); От він злазити почав, Сповз на стовбурину… Враз собака загарчав І вхопив штанину (Григорій Бойко, Билиці.., 1958, 5); Гурт молоді з відрами й ганчірками в руках мив, вишкрібував підлогу. Хлопці були схожі на цибатих чорногузів — високо закачані штанини, голі ноги в калошах (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 102).
ШТАНИНА
Тлумачення слова