СЕРЕДНЯ́ЦТВО, а, сер. Класовий дрібнобуржуазний прошарок сільського населення, що займає проміжне становище між біднотою і куркульством. У «Брусках» Панфьоров тонко й глибоко схарактеризував і такий вначний соціальний прошарок у селі 20—30-х років, як середняцтво (Радянське літературознавство, 2, 1961, 60).
СЕРЕДНЯЦТВО
Тлумачення слова