СЕЧІВНИ́К, а, чол. Трубчастий утвір у людини і ссавців, через який сеча виводиться з сечового міхура назовні. Сеча, яка утворюється в нирках, через сечоводи потрапляє в сечовий міхур, а звідти назовні через сечівник (Шкільна гігієна, 1954, 93).
СЕЧІВНИК
Тлумачення слова