СЕ́ЧА, і, жін. Рідина, що виділяється нирками людини й хребетних тварин як продукт обміну речовин і виводиться з організму через сечовивідні шляхи. Кров і сеча тварин з видаленими наднирковими залозами набуває токсичних властивостей (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 93); Запах кізяків і сечі не міг розвіяти навіть вітер (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 358); З органічних добрив при підживленні найкраще використовувати сечу сільськогосподарських тварин, гноївку, пташиний послід (Овочівництво, 1956, 57).
▲ Кривава сеча — те саме, що гематурія. З важливих теоретичних робіт слід відзначити опрацювання.. гіпотеза про збудника хронічної гематурії корів (кривава сеча) (Наука і життя, 10, 1956, 6).
СЕЧА
Тлумачення слова