САЛАМАХА

САЛАМА́ХА, СОЛОМА́ХА, и, жін., заст. Рідка страва, пригот. із завареного на воді борошна (перев. гречаного). Вбирали [троянці] січену капусту, Шатковану і огірки.., Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було (Іван Котляревський, I, 1952, 167); Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 227); Тамара попробувала гірку саламаху і виплюнула. Ні! Цієї брудної мішанини і свині не будуть їсти (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 132); Сотник прислав — спитати [кашовара]: чого це в тебе сьогодні соломаха така цудна? (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 457).