РИ́ЙКА, и, жін.
1. Жук, що живиться перев. гноєм.
2. діал. П’ятачок у свині. Вони [свині] не хотіли [їсти]. Жмурили сонні маленькі очі, здіймали вгору чисті кругленькі рийки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 51).
РИ́ЙКА, и, жін.
1. Жук, що живиться перев. гноєм.
2. діал. П’ятачок у свині. Вони [свині] не хотіли [їсти]. Жмурили сонні маленькі очі, здіймали вгору чисті кругленькі рийки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 51).