РУ́СИЧІ, ів, мн. (одн. русич, а, чол.).
1. Народонаселення давньої Русі.
2. Те саме, що русини. Старий гетьман тяжко зітхнув. Ставши з русича поляком, він віддав Короні всі свої здібності воїна і синовню любов, а чого домігся, закінчуючи свій земний шлях? (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 37).