РУШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РУШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм.
1. Те саме, що рушати 1, 2. Ставало вогко й холодно. Поночі нічого було рушатись. Соломія сиділа, обнявши голову руками, й думала (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 363); Машини то надбігають, то відходять, а мені й не рушитися без білета (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 26); Вітер рушився — чути надворі шарудить у стрісі й кушпелить сухим снігом поза хатою (Андрій Головко, II, 1957, 393).
2. Те саме, що рухатися 2, 3. Дві пари швидко рушилися серед натовпу — то вони танцювали (Борис Грінченко, II, 1963, 379); Руки її швидко рушалися, працюючи голкою (Іван Франко, VI, 1951, 400).