РОЗПУШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПУШИТИ, пушу, пушиш, док., перех.
1. Робити пухким, нещільним, розсипчастим. Щоб поліпшити ґрунтові умови розвитку кореневої системи винограду, треба ще додатково розпушувати підорний шар на глибину до 20 сантиметрів (Наука і життя, 5, 1956, 11); Хлібороб не забуває потурбуватись про збереження тих запасів вологи, що є в ґрунті: розпушує його, боронує і т. д. (Хлібороб України, 1, 1976, 21); Ми землю розпушим, Закриєм вологу, Роди нам, пшенице, Верни врожай стогом (Українські народні думи.., 1955, 545).
2. Робити пухнастим (волосся, шерсть, пір’я і т. ін.). Вона, як завжди, розпушить вранці перед дзеркалом завиті перманентом коротенькі кучерики (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 133); Цікаво спить сенчик. Він сідає на квітку, голову ховає під крильце, пір’ячко розпушить — ну, справжнісінька тобі кругла кулька (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 189); Він з особливою старанністю сплітав мотузки, потім розпушив самий кінець (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 150).
3. перен., розм. Піддавати гострій критиці; критикувати. От він і допоміг. Середенка розпушив як слід і поставив перед ним вимогу: вирішити про мою пенсію за три дні (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 113).