РОЗПЛЮЩУВАТИ 1, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Те саме, що розпліскувати 2. Вона.. розплющила кілька пар залізних щипців, не встигнувши вихопити їх з-під преса (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 182); * Образно. — Вік в оцій кузні, — з дванадцяти років. Усю силу в ній на цьому ковадлі по шматочку виклав і молотом розплющив (Андрій Головко, II, 1957, 16);
// перев. док. Ударивши або придушивши, зім’яти, знищити. За ним без голови Кісей, Як міх з пашнею, повалився, І Фар на теє ж нахопився, Розплющив і сього Еней (Іван Котляревський, I, 1952, 256); — Люди кричали, попереджували, а він [Любчик] біля самого краю йшов. Чи посковзнувся, чи знепритомнів… — Майя замовкла, а потім додала: — Могло розплющити (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 238).
РОЗПЛЮЩУВАТИ 2, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Розкривати (око, очі). Розплющую очі — темно. Коло диліжанса якісь люди з ліхтарем (Степан Васильченко, I, 1959, 184); Сержант ледве дихав, не приходячи до пам’яті, не розплющуючи очей (Іван Ле, Право.., 1957, 172); Лось розплющив одно око, підняв ліниво голову вгору і прислухався (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 50).