РОЗ’ЇДАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗ’ЇСТИСЯ, їмся, їсися, док.
1. розм. Надмірно споживаючи їжу, ставати повним, огрядним. Ми голодом не моримось, хоть, звичайне, і не роз’їдаємось без пуття (Леся Українка, V, 1956, 130);
// на чому, зневажл. Від ситого, безтурботного життя ставати ледачим. — Погано стережете моє добро. Роз’їлися на спокійних харчах (Михайло Стельмах, I, 1962, 92).
2. тільки док. Захопитися споживанням їжі;
// Почати кусати, ранячи жалом або хоботком (про комах і т. ін.). Зворушені оси роз’їлися, стали жалити малого сироту (Степан Ковалів, Тв., 1958, 79).
3. тільки недок. Пас. до роз’їдати 1, 2, 4.