РІЗНОМА́СТИЙ, а, е.
1. Який відрізняється від іншого (інших) мастю. Біля віконець кількох хат юрмились різномасті голуби (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 144);
// Який складається з тварин або птахів різної, неоднакової масті. Микола, як ось і зараз, годував голубів. Ми не зводили очей з рухливої різномастої купки птахів (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 242); На вулиці лунко ляснув прядив’яний батіг пастуха, замукала різномаста череда (Михайло Стельмах, I, 1962, 514).
2. перен., розм. Який відрізняється від іншого (інших) формою, змістом, кольором, складом, виглядом і т. ін.; різної форми, різного змісту, кольору, вигляду і т. ін. Комуністична партія, відбиваючи атаки різномастих ворогів ленінізму, впевнено вела країну вперед (Поезія і революція, 1956, 147); Разом з чубами мовби летять у небуття якісь знаки їхніх індивідуальностей, те, що робило їх [студентів] не схожими між собою.. Замість різномастих чубів тепер одні голі, зведені старшиною до стандарту лоби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 62); Сміються полісовщики,.. а на їхніх поясах гойдаються різномасті бомби і гранати (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 130);
// Який складається з осіб або предметів, різних за виглядом, формою, кольором і т. ін. Хоч і дуже різномастою та зеленою була Ярошенкова армія, але дисципліну шанувала (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 306).