РІЗКУВАТИЙ

РІЗКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи різкий (у 1—5 знач.). Придорожні клени серед настовбурченого віття намагалися зберегти денне тепло, яке поступово розмивалося свіжістю, різкуватою переднічною вологою… (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 22); Різкуватий далекий голос співає весільну пісню (Юрій Яновський, IV, 1959, 134); — Бачите, Оппі, він різкуватий, і ви не повинні ображатися (Натан Рибак, Час, 1960, 660).
 Різкувате слово — що-небудь сказане дещо категорично або грубувато. — Я добре знаю твій характер, Маріє Іванівно, — відповів Ляшенко, — тому й дозволяю собі сказати ці, може, трохи різкуваті слова (Вадим Собко, Справа.., 1959, 91).